Спаровування бджолиних маток

стаття російською

Плодная карникаСеред пасічників часто виникають питання, що стосуються спаровування маток (у якому віці вилітають матки на спаровуван­ня, коли починають відкладати яйця після цього та інше).

Та з самого початку нам треба зрозуміти, що ми маємо справу з живим біологічним об'єктом, особливості поведінки якого залежать від багатьох факторів (умов розвитку, моменту народження і можливої його затримки, забезпечення повноцінними кормами, температурного режиму в гнізді, погодних умов тощо), які можуть впливати на ті чи інші особливості поведінки об'єкту досліджень, але ніколи не може бути, щоб дві біологічні одиниці на 100% відповідали одна одній в усіх анатомічних, фізіологічних та інших рисах.

Щоб одержати такі організми, тепер клонують біологічні одиниці, тобто штучно створюють їх, вмішуючись в їх генну структуру. А що таке ген? Можливо досить примітивно, але зрозуміло сказати, що ген — це програма розвитку організму.

Отже, розглядаючи будь-який аспект поведінки чи будови та розвитку живого організму, можна з упевненістю говорити, що 100%-х повторень не буває. Істина ж щодо будь-якого твердження може бути знайдена лише в результаті проведення кількох повторностей досліджуваних випадків з групами об'єктів досліджень, а не з поодинокими випадками чи об'єктами.

Тепер по суті порушеного питання. Іноді на щільниках можна побачити народження молодих, майже білих маток, які з часом темніють. Такі матки перший орієнтувальний обліт виконують зазвичай на 5–6-й день від народження, а ще на наступний день або ж через день вилітають на спаровування, яке може бути не одноразовим.

Якщо ж в сім'ї є в наявності рятункові чи ройові маточники, то після народження першої матки або ж затримки виходу рою вихід маток може затриматись не на один день. І деколи матка, що народжується, робить перший виліт у той же день. І такі матки вже на 5–6-й день починають відкладати яйця. Це окремі випадки? Так, бо це живий організм і будь-яке твердження, що має бути тільки так, а інакше не може бути, позбавлене будь-яких підстав.

За повідомленням Г. Таранова (1968) польський вчений Г. Войке (1956) спостерігав перші вильоти маток на 2–3-й день після виходу з маточника. Ці вильоти (очищувальні, орієнтувальні) тривають 3–5 хвилин. Пізніше матки вилітають на спаровування, час перебування при цьому матки в повітрі триває від 12 до 45 хвилин. Траплялися випадки, коли матка поверталась у вулик зі «шлейфом» трутнів в перший свій виліт. З 20 маток, за якими вів спостереження вчений, 13 спарувались у віці 7–15 днів, інші в період з 21-го по 32-й день життя.

Відсутність сприятливої погоди може затримати виліт матки на спаровування до 35 днів. Якщо матка не спарується упродовж згаданого часу, то вважається, що вона втрачає здатність до спаровування, але відомі випадки спаровування маток і в пізніші строки (В. Пилипенко, 2006).

Г. Таранов (1968) також повідомляє, що 3. Сошек (1958) спостерігав за 243 молодими матками і прийшов до висновку, що переважно матки вилітають перший раз у віці 6–12 днів, а спаровують­ся на 10–12-й день.

В. Тряско (1956) вважає, що можливим фактором, який спонукає виліт матки на спаровування, є готовність сім'яприймача до прийняття сперми. В. Тряско дослідила, що середовище сім'яприймача матки, яка щойно народилася, має нейтральну реакцію, а у віці 7 діб реакція стає лужною.

На Міжнародному симпозіумі, що проходив у Бухаресті в 1972 році Є. Енглерт (1972) повідомила, що на острові Нейверк в Північному морі, в 1968 році 21 матка у віці 15–18 днів спарувалась і через 1–6 днів почали відкладати яйця. В 1970 році матки віком 12–13 днів спарувались і в середньому через 4 дні почали відкладати яйця. В 1971 році з 15 маток 8–12-й денного віку через 2–21 день після спаровування почали відкладати яйця 11 маток. Слід відмітити, що дослідниця нічого не повідомляє про погодні та інші умови, які були на острові і які тим чи іншим чином могли впливати на роботу маток.

А. Рут (1964) повідомляє, що в 1938 році одержані дані відносно 36 маток, їх спаровування відбувалось на 6–13-й день після народження, відкладання яєць — через 1–8 днів після спаровування.

Пан В. Гуляк повідомляє, що матки, які були в кліточках 7 і 13 днів, спарувались, а 10 і більше 21-го дня — стали трутівками. Якщо погода була сприятлива, то статевозрілі матки із здоровою статевою системою повинні були спаруватись і нормально відкладати запліднені яйця. Іноді молоді плідні матки відкладають незапліднені яйця упродовж тривалого часу (до місяця), а потім починають працювати нормально, але якщо ж цього не сталося, то це говорить про якесь захворювання статевої системи і ніякого зв'язку з днем народження і вильотом матки на спаровування не існує (В Пилипенко, 2006).

Досягнувши статевої зрілості, матки спаровуються в будь-який день після виходу з маточника за сприятливої погоди і наявності трутневого фону. Звичайно, цей термін не є безкінечним.

У 1970 році на матковивідній пасіці №1 карпатських бджіл Закарпатського обласного бджолорозплідника, розташованого на околиці м. Мукачеве в урочищі «Червона гора» рамка з 33-ма неплідними матками в кліточках Титова знаходилась між медовими рамками 35 діб (рамка була втрачена випадково через помилку в облікових записах). Всі матки, крім однієї, були живі, очевидно, з тієї причини, що в сім'ї (бувшій виховательці) своя матка ще була неплідна. Після підсадки в 4-х місні нуклеусні вулики на 1/4 стандартної рамки 26 маток спарувались і з часом були підсаджені у відводки (це був кінець липня), які успішно перезимували, а їхні матки упродовж двох наступних сезонів показували високу продуктивність Крім того, чотири матки не повернулись після вильотів, а дві були покалічені бджолами і їх довелось ліквідувати. До речі, вароатозу в той час на Закарпатті ще не було, він з'явився в 1977 році.

Подібний випадок трапився в 2001 році з тією різницею, що 30 маток пробули в кліточках 31 день і були підсаджені в нуклеуси 5 вересня.

Спарувались 25 маток, дали суцільний бджолиний розплід 22 матки, 3 матки були ліквідовані через неповноцінність, а 5 маток не повернулись.

Аналіз матковивідних записів за ряд років показав, що за сприятливої погоди повноцінні матки карпатських бджіл в абсолютній більшості на 8–12-й день починали відкладати яйця, що, зазвичай, відбувається через 2–3 дні після спаровування, рідко через добу і після трьох діб. Трапляються випадки, коли мічені матки через кілька днів після початку відкладання яєць знову повертались зі «шлейфом» трутнів.

В. Пилипенко, ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» УААН.

Журнал «Пасіка», №3, 2010 р., м. Київ.

Спаривание пчелиных маток 

статья на украинском

Матка карника после спариванияСреди пчеловодов часто возникают вопросы, касаюшиеся спаривания маток (в каком возрасте вылетают матки на спаривания, когда начинают откладывать яйца после этого и другие).

Но с самого начала нам нужно понять, что мы имеем дело с живым биологическим объектом, особенности поведения которого зависят от многих факторов (условий развития, момента рождения и возможной его задержки, обеспечения полноценными кормами, температурного режима в гнезде, погодных условий и тому подобное), которые могут влиять на те или другие особенности поведения объекта исследований, но никогда не может быть, чтобы две биологические единицы на 100% отвечали друг другу во всех анатомических, физиологических и других чертах.

Чтобы получить такие организмы, теперь клонируют биологические единицы, то есть искусственно создают их, вмешиваясь в их генную структуру. А что такое ген? Возможно достаточно примитивно, но понятно сказать, что ген — это программа развития организма.

Следовательно, рассматривая любой аспект поведения или строения и развития живого организма, можно с уверенностью говорить, что 100%-х повторений не бывает. Истина же относительно любого утверждения может быть найдена лишь в результате проведения нескольких повторений исследуемых случаев с группами объектов исследований, а не с одиночными случаями или объектами.

Теперь по существу затронутого вопроса. Иногда на сотах можно увидеть рождение молодых, почти белых маток, которые со временем темнеют. Такие матки первый ориентировочный облет выполняют обычно на 5–6-й день после рождения, а еще на следующий день или же через день вылетают на спаривание, которое может быть не одноразовым.

Если же в семье имеются в наличии маточники свищевые или роевые, то после рождения первой матки или же задержки выхода роя выход маток может задержаться не на один день. И порой матка, что рождается, делает первый вылет в тот же день. И такие матки уже на 5–6-й день начинают откладывать яйца. Это частные случаи? Так, ибо это живой организм и любое утверждение, что должен быть только так, а иначе не может быть, лишенное любых оснований.

По сообщению Г. Таранова (1968) польский ученый Г. Войке (1956) наблюдал первые вылеты маток на 2–3-й день после выхода из маточника. Эти вылеты (очистительные, ориентировочные) продолжаются 3–5 минут. Позже матки вылетают на спаривание, время пребывания при этом матки в воздухе продолжается от 12 до 45 минут. Были случаи, когда матка возвращалась в улей с «шлейфом» трутней в первый свой вылет. Из 20 маток, за которыми вел наблюдение ученый, 13 спаривались в возрасте 7–15 дней, другие в период из 21-го по 32-й день жизни.

Отсутствие благоприятной погоды может задержать вылет матки на спаривание до 35 дней. Если матка не оплодотворяется на протяжении упомянутого времени, то считается, что она теряет способность к спариванию, но известные случаи спаривания маток и в более поздние сроки (В. Пилипенко, 2006).

Г. Таранов (1968) также сообщает, что 3. Сошек (1958) наблюдал за 243 молодыми матками и пришел к выводу, что преимущественно матки вылетают первый раз в возрасте 6–12 дней, а спаривають­ся на 10–12-й день.

В. Тряско (1956) считает, что возможным фактором, который побуждает вылет матки на спаривание, имеется готовность семяприемника к принятию спермы. В. Тряско исследовала, что среда семяприемника матки, которая только что родилась, имеет нейтральную реакцию, а в возрасте 7 суток реакция становится щелочной.

На Международном симпозиуме, который проходил в Бухаресте в 1972 году Є. Енглерт (1972) сообщила, что на острове Нейверк в Северном море, в 1968 году 21 матка в возрасте 15–18 дней спаривалась и через 1–6 дней начала откладывать яйца. В 1970 году матки возрастом 12–13 дней спаривались и, в среднем, через 4 дня начали откладывать яйца. В 1971 году из 15 маток 8–12-ти дневного возраста через 2–21 день после спаривания начали откладывать яйца 11 маток. Следует заметить, что иследовательница ничего не сообщает о погодных и других условиях, которые были на острове и которые тем или иным образом могли влиять на работу маток.

А. Рут (1964) сообщает, что в 1938 году получены данные относительно 36 маток, их спаривание происходило на 6–13-й день после рождения, откладывание яиц — через 1–8 дней после спаривания.

Господин В. Гуляк сообщает, что матки, которые были в клеточках 7 и 13 дней, спаривались, а 10 и больше 21-го дня — стали трутовками. Если погода была благоприятна, то половозрелые матки со здоровой половой системой должны были спароваться и нормально откладывать оплодотворенные яйца. Иногда молодые плодные матки откладывают неоплодотворенные яйца на протяжении длительного времени (до месяца), а затем начинают работать нормально, но если же этого не случилось, то это говорит о каком-то заболевании половой системы и никакой связи с днем рождения и вылетом матки на спаривание не существует (В Пилипенко, 2006).

Достигнув половой зрелости, матки спариваются в любой день после выхода из маточника при благоприятной погоде и наличии трутневого фона. Конечно, этот срок не является бесконечным.

В 1970 году на матководческой пасеке №1 карпатских пчел Закарпатского областного пчелопитомника, расположенного на окраине г. Мукачево в урочище «Красная гора» рамка с 33-мя бесплодными матками в клеточках Титова находилась между медовыми рамками 35 суток (рамка была потеряна случайно через ошибку в учетных записях). Все матки, кроме одной, были живые, очевидно, по той причине, что в семье (бывшей воспитательнице) своя матка еще была бесплодная. После подсадки в 4-х местные нуклеусные ульи на 1/4 стандартной рамки 26 маток спаровались и были со временем подсажены в отводки (это был конец июля), которые успешно перезимовали, а их матки на протяжении двух следующих сезонов показывали высокую производительность. Кроме того, четыре матки не вернулись после вылетов, а две были искалечены пчелами и их пришлось ликвидировать. К сведению, вароатозу в то время на Закарпатье еще не было, он появился в 1977 г.

Подобный случай случился в 2001 году с той разницей, что 30 маток пробыли в клеточках 31 день и были подсажены в нуклеусы 5 сентября.

Спаровались 25 маток, дали сплошной пчелиный расплод 22 матки, 3 матки было ликвидировано через неполноценность, а 5 маток не вернулись.

Анализ матководческих записей за ряд лет показал, что при благоприятной погоде полноценные матки карпатских пчел в абсолютном большинстве на 8–12-й день начинали откладывать яйца, что, обычно, происходит через 2–3 дня после спаривания, редко спустя сутки и после трех суток. Встречаются случаи, когда меченые матки через несколько дней после начала откладывания яиц опять возвращались с «шлейфом» трутней

Следовательно, затронутые вопросы достаточно сложные и нуждаются в более глубоком дополнительном изучении.

В. Пилипенко, ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» УААН.

Журнал «Пасіка», №3, 2010 р, м. Київ.

 

Новости

Селекционно-племенная работа с медоносными пчелами

Племенная и селекционная работа, породы пчел

Подсадка и замена маток