Главная → Статьи по пчеловодству → Продукты пчеловодства → Дозування обніжжя бджолиного

Пыльца, перга

    01.01.2010
  • Дозування обніжжя бджолиного

Воск и другие продукты

Дозування обніжжя бджолиного

Обніжжя бджолине (ОБ) — біологічно активний продукт і тому вирішення питання про його дозування являється першочерговим. І відповіді ми всі шукаємо в науковій, а частіше в по­пулярній літературі.

У переважній більшості наукових праць при вирішенні питань дозування пропонують емпіричні підходи без належного обґрунтування доз ОБ. Існують суттєві розбіжності в дозуванні, що породжує відповідні клінічні наслідки та наукові висновки. Це пояснюється різними факторами.

В 20 г ОБ вміст каротиноїдів — 100% добової потреби людського організму, вітаміну С — 38%, вітаміну В від 6 до 57%. Тому саме з вмісту каротиноїдів ви­ходять дослідники обґрунтовуючи до­бову дозу ОБ.

Надлишок вітаміну А (який, як відо­мо, покращує зір) може нашкодити печінці, викликати головну біль і біль суглобів, проявлення в’ялості, сонливості, зуд шкіри, випадання волосся. Особливо небезпечне передозування для вагітних, оскільки це може вплинути на розвиток плоду. Передозування вітаміну А може також викликати загострення жовчокам`яної хвороби і хронічного панкреатиту.

Наявність в раціоні інших багатих вітаміном А джерел і надмірна доза ОБ, при вживанні довгий час може привести до гіпервітамінозу, негативного і навіть небезпечного стану. Очевидно, що ОБ в великих дозах не можна вживати у всіх випадках коли протипоказаний вітамін А. Тому багато дослідників вважають дозу в 20 г завищеною і називають 1–2 (Альфандері, 1976), 1–2 г (Л. Парст, 1988). Ра­зом з тим, деякі дослідники призначали по 50 г/добу і не спостерігали негативу (Василевський, Мальцев, 1988) (Горбаченков і ін., 1988).

Давайте разом шукати пояснення ць­ого феномену. Нижче наведені фрагмен­ти двох чудових робіт з кн. Мат. Всесоюзной конф. Часть 2, Апитерапия. Биология и технология продуктов пчеловодства. Днепропетровск, 1988.

1. Мачекас А.Ю., Астраускене А.Э. «Исследование динамики изменения витаминов в законсервированной обножке».

Динамика изменения витаминовІз одержаних даних випливає що в обніжжі Литви вміст каротиноїдів в 1,8 — 2,3 разів менший, ніж в обніжжі Білорусії, а з волошки синьої — навіть в 30 разів. Є дані (Лєбедева Т.С. і Ситник К.М., 1986), що квіти з більшим вмістом кароти­ноїдів більш пристосовані до умов півдня, що і підтверджує таблиця. Оскільки аналогічні дані по Україні мені не відомі будемо вважати, що вміст провітаміну А в нас ще більший. Але вражають дані про різний вміст кароти­ноїдів в різних видах рослин — до 400 разів. Іншими словами — для забезпечення організму каротиноїдами досить 1,5 г ОБ з осоту, а з іван-чаю (кіпрею, рос. ) потрібно аж 625 г. Якщо ж дати 625 г ОБ з осоту, то передозування буде більше ніж в 400 разів. Але схоже на те, що видову приналежність рослин при до­зуванні ніхто, ніде і ніколи не враховує, хоча вказувати ботанічне походження ОБ ДСТУ 3127-95 вимагає.

Автори визнають, що різниця (коливання) в концентрації залежать від різних факторів: умов сушіння ОБ, часу і умов зберігання, породи бджіл, які зби­рають ОБ, кліматичних і геохімічних умов вирощування рослин.

2. Мачекас А.Ю., Шапиро Д.К., Бандюкова В.А. «Сравнительное исследование пигментов в обножке некоторых видов растений Литовской и Белорусской ССР».

Рис, І. Динаміка зміни концентрації каротиноїдів (А) і вітаміну С (Б) в ОББуло проведено дослідження динаміки змін вітамінів, в т. ч. каротиноїдів, в ОБ законсервованих трьома способами: ви­сушуванням, змішуванням з медом (1:1) і з цукровою пудрою (1:1). Для цього періодично проводились заміри конце­нтрації вітамінів на протязі їх зберіган­ня при кімнатній температурі (20 — 25 °С). Результати замірів приведені на малюнку. Крім того, найшвидше зміни кон­центрації каротиноїдів проходили в ОБ законсервованому цукровою пудрою, а найповільніше у висушеному ОБ. Для вітаміну В1 — найшвидше при консер­вації цукровою пудрою, а найповільніше при консервації медом. Як витікає з ре­зультатів дослідження, через рік в ОБ вміст вітамінів встановився на рівні 10% від вмісту в свіжо зібраному ОБ. Одержані литовця­ми дані співпадають з результатами досліджень Р. Хюгеля, який стверджує, що протягом річного збереження ОБ втрачає 75% своєї активності, а через 2 роки воно не придатне до вживання. При цьому дослідник не вказує режими обробки і зберігання, в т. ч. температуру. А це дуже важливий фактор.

Температурний режим значно вили­ває на стабільність всіх продуктів при зберіганні. Підвищення температури прискорює фізичні, хімічні, біохімічні і мікробіологічні процеси. Залежність швидкості хімічної реакції від темпера­тури відповідає правилу Вант-Гофа, згідно якому при підвищенні температу­ри на 10°С физико-химичні процеси прискорюються в 2–4 рази, а при підвищенні на 20°С — в 4–16 разів, що пропорційно (відповідно) скорочує терміни придатності ОБ. Більше того зниження температури призупиняє ба­гато процесів, в т. ч. діяльність мікроор­ганізмів і впливає на фізичний стан дея­ких складових ОБ.

На швидкість процесів в ОБ виливає також променева енергія (сонця, ламп та інші), вологість та кисень повітря (де­тально див. БК4-08, стор. 14–16).

Як бачимо, з часом біологічна ак­тивність всіх продуктів падає і на мо­мент вживання його може різниться в тисячі разів.

Ще однією причиною, яка впливає на ефективність дії ОБ, є неповне викорис­тання людським організмом біоресурсу ОБ, особливо при ослабленні шлунково-кишково тракту через різні хвороби, вік пацієнтів, тощо.

2. При висиханні пилкових зерен апертури (4) спадаються, утворюючи своєрідні «замок»Розглянемо схему будови квіткової пилинки. Вид (форма) подачі для вжи­вання ОБ кардинально впливає на дозу через те, що ядро 1 пилкового зерна практично не доступне при травленні (в ядрі ж якраз і знаходяться всі біологічно активні речовини). Апертури 4 пересихають екзина 2 оболонок зерна є досить стійкою до дії на неї соків травного каналу що значно знижає використання біоресурсу ОБ. Тому найбільш доступ­ний для травного каналу свіжозібраний пилок, пилок законсервований медом або ж перга, а ще розмелений (мікронізований) до руйнування ядер (кріомлини).

Але основним фактором, який впли­ває (визначає) на дозування, є біологічна активність ОБ на час його використання.

Я пристаю до думки, яку висловили фахівці з Буковинської державної мед академії О. І. Волошин О. В. Пішак, І. Ф. Мещишен в книзі «Пілок квітковий (бджолина обніжка) в клінічній та екс­периментальній медицині», Чернівці, 1998. «Велика чисельність і важливість способів біотичної дії інших чинників ОБ показує ймовірність аналогічних кроків до перевірки чи уточнення цієї дози за іншими чинниками його з подаль­шим виведенням спільного знаменника лікувальної дози ОБ».

Таким чином, багатофакторність впливу ОБ на біологічну активність ро­бить практично нереальними емпіричні методи визначення доз і пошуки універ­сального показника, який давав би навіть орієнтовно інформацію відносно біологічної активності ОБ, яка є ключовою при визначенні його разової чи добової до­зи. (Для меду, наприклад, таким опосе­редкованим показником є активність діастази, ред.).

Проблема стандартизації доз нату­рального ОБ чи препаратів з нього — це ве­лике трудомістке завдання для науковців медико-біологічного спрямування.

А поки що ярекомендую своїм клієнтам вживати свіжозібраного (до 1 міс.) пилку до 250 мг/кг маси тіла з по дальшою корекцією (збільшенням) виходячи з графіка на малюнку.

Для довідки: 1 чайна ложка сухого ОБ (без верха 5 г, з верхом 8 г; десертна відповідно — 10 і 15 г; столова — 15 і 24 г.

Василь СОЛОМКА
«Бджолярський круг за рентабельну пасіку» №4, Київ, 2009.