Главная → Статьи по пчеловодству → Содержание пчелиных семей и сезонные работы на пасеке → Вплив температурних умов на стан розвитку сили сім’ї бджіл

Вплив температурних умов на стан розвитку сили сім’ї бджіл

Вплив навколишніх умов на стан зимівлі

У різні пори року на бджолину сім'ю діють різні умо­ви температури, інсоляції, вологості повітря, живлення тощо. Ці зміни не могли не вплинути на весь хід еволю­ційного розвитку організму бджоли. Отже, організм вза­галі, в тому числі і бджолиний, повинен розглядатися як частина такого середовища. Речовини середовища, асимілюючись з організмом, перетворюються на інші форми й сили. Це відбувається в результаті обміну речо­вин і енергії в організмі як основі явищ життя.

Організм у інших умовах життя здатний виявляти свою чутливість, щоб продовжити своє існування і все­бічно протидіяти несприятливим факторам середовища, які могли б його зруйнувати. Проте при методичному дослідженні можна помітити елементи протидії організ­му, що відповідають – реагують на дію факторів середо­вища і при цьому можна встановити напрям відповідної реакції. При зміні умов середовища в живому організмі бджоли, як і у комах взагалі, розвивається найскладні­ший ряд явищ, поєднання яких можна назвати його життям. Поєднання життєвих проявів являє собою ціле, нерозчленоване явище. Про основні процеси життєдіяль­ності бджіл і бджолиної сім'ї в різних умовах зимівлі й розповімо нижче.

Вплив температурних умов на стан розвитку сили сім’ї бджіл

Життя тваринного організму проходить в обміні ре­човин і обміні енергії з середовищем. Обмін речовин в організмі – це процес руйнування і відновлення речо­вини клітин в результаті виконання ними роботи, при цьому відбувається ріст організму, утворення і витрачан­ня енергії.

Ступінь утворення пластичних речовин і виробництва енергії при обміні речовин в організмі комах, в тому числі бджоли, тісно пов'язаний з температурою середо­вища. Чим нижча ця температура, тим, звичайно, ниж­чий обмін речовин організму.

Взимку бджоли у стані спокою значно зменшують витрачання корму. Проте на це, крім температурних умов, впливає й інша істотна біологічна обставина. У бджоли протягом довгого зимового часу відбувається постійне нагромадження відходів корму в задній кишці до настання першої можливості вильоту з вулика. Тому без зниження обміну речовин і економного витрачання запасів корму бджоли не могли о витримати довгу зиму з її суворими умовами.

Ще серед зими пробуджується життя сім'ї бджіл. В умовах України, особливо в південних районах, на пасіці все частіше й триваліше світить сонце, яке по­чинає пригрівати, теплішає. Таку погоду особливо відчу­вають бджоли, що зимують надворі. Ще задовго до днів першого вильоту з вулика бджоли руйнують клуб, а от­же, порушують спокій, і починається виховання розпло­ду. Спочатку з'являються десятки штук розплоду, потім кількість його поступово збільшується, відповідно стіль­никам, зайнятим бджолами.

Слід нагадати, що ступінь розвитку червлення матки у зимову пору залежить не лише від температурних умов, а й від наявності в гнізді, поблизу клуба, перги – білкового корму, необхідного для росту тіла личинок. Ріст же тіла – приріст речовини тіла і особливо швид­кість цього приросту – надзвичайна. Так, у бджіл при вазі яйця 0,22 мг личинка матки на кінець четвертого дня важить уже 213 мг, а на шостий – 330 мг; таким чином, вага комахи збільшується за п'ять днів у 1500 ра­зів. Вага личинки робочої бджоли за першу добу збіль­шується у 6 раз, за другу в 65 раз, за третю – в 600 і за всі 6 днів розвитку – в 3000 разів.

Такий ріст тіла пояснюється не лише великою кіль­кістю, а й якістю корму, багатого на білок, жири, міне­ральні солі та на інші речовини, необхідні для при­росту. Такий корм потрібний не тільки для виховання розплоду, а й для живлення матки. При доброму жив­ленні високоякісним кормом матка в період статевої ді­яльності має величезний приріст ваги. Незапліднена матка важить 200–230 мг. Це вага 1500 її яєць. Під час яйцекладки вона дає 3000 яєць. Отже, матка здатна да­ти загалом статевої продукції у 2 рази більше, ніж ва­жить сама.

Якщо устільниках гнізда відсутня перга то бджоли за своїми рефлекторними особливостями змушені вихо­вувати розплід за рахунок білкового запасу власного тіла, що виснажує їх і скорочує тривалість життя.

Таким чином, сім'ї, які з осені нагромадили значні запаси перги, або які при формуванні гнізда на зимівлю пасічник забезпечив пергою не менше як на двох рам­ках, кількість розплоду збільшують швидше! 3 появою розплоду температура гнізда підвищується і стае більш постійною – 34–35° . Така температура не­обхідна для нормального розвитку розплоду. Проте не­ясно, яка роль у цьому робочої бджоли та її розплоду. Відомо, що розплід має вищу температуру, ніж темпера­тура гнізда, і вона доходить до 45,2° (Е. Цандер). Звідси можна припустити, що розплід є не споживачем, а ви­робником тепла у гнізді. В якій мірі він допомагає під­тримувати тепло у гнізді, залишається невідомим, тому що у вулику розплід, не обсиджений бджолами, як пра­вило, гине.

Весною з підвищенням температури повітря почи­нається розвиток рослинного світу. Першими рослинами, що дають багато пилку, є ліщина (лісовий горіх) і дещо пізніше вільха. Не завжди бджоли використовують цей пилок через непогожі дні. Проте бджоли, що зимували надворі, при більш низьких температурах здатні вилі­тати (при 6° тепла у затінку). Бджоли, виставлені з теп­лого приміщення (зимівника), спочатку потрапляють у різко інші температурні умови, і спроби до вильоту спо­стерігаються лише з потепленням у 10–12°. Виліт бджіл під час знижених температурних умов погоди позитивно сприяє збільшенню розплоду в сім'ї. У березні й квітні значно збільшується кількість розплоду і тим більше, чим раніше розпочаті яйцекладка й виховання розплоду. З появою квіток клена діяльність маток значно підви­щується. До цвітіння садів сім'ї, що зимували надворі. помітно сильнішають, а ті, які зимували у зимівнику, дещо відстають у рості. Тут не могла не позначитися витривалість бджіл, які перезимували поза приміщен­ням, до холоду, і більша тривалість їх життя, а отже, й підвищена життєдіяльність бджіл і маток. Матки сімей, які зимували надворі, помітно плодючіші за тих, що зи­мували у теплі – у зимівниках.

З розвитком великої кількості розплоду і набуттям більшої сили сім'ї, як правило, ще у травні (за сприят­ливих умов) починається підготовка, а потім і вихід роїв. У сім'ях, зимуючих в умовах знижених температур (надворі), понижується здатність до роїння. І в резуль­таті до моменту головного медозбору сила сім'ї розви­вається найбільше і продуктивність таких сімей помітно (на 20–30%) вища, ніж тих, які зимували у зимівниках.

У 1957 р. спостерігали розвиток сім'ї після зимівлі в теплих і холодних умовах – у зимівнику й надворі. Для цього відібрали 2 групи бджіл по 18 сімей у кож­ній; одна група зимувала надворі, друга – у зимівнику. Після зимівлі чотири рази підраховували загальну кіль­кість печатного і відкритого розплоду. Підрахунки про­водили через кожні 6 днів, починаючи з 18 квітня. В ре­зультаті підрахунків виявилось, що в середньому по гру­пах 6 травня сім'ї, які зимували у зимівнику, мали роз­плоду 4,7 рамки (в перерахунку на повну рамку), а на­дворі– 6,7 рамки, тобто на 2 рамки, або на 130%. біль­ше. Найбільша розбіжність у кількості розплоду по сім'ях між двома групами була до моменту виставляння із зимівника на точок і у перші весняні дні до ЗО квітня, коли недосить висока зовнішня температура повітря ще стримувала розвиток розплоду в сім'ях, виставлених з теплих приміщень. Сім'ї ж, які зимували на постійних місцях точка (надворі), відчуваючи потеплення після зимових холодів, помітно збільшили виховання розпло­ду. Крім цих умов, зимівля надворі сприяла розвитку в сім'ях розплоду за рахунок свіжого пилку, який бджоли, незважаючи на ще низькі температури повітря, приноси­ли з поля. Бджоли ж, які зимували у зимівнику, в цей час з вулика не вилітали.

Корисно чи шкідливо вирощувати молоду бджолу в зимовий час, коли температурні умови зими не дають їм можливість облітатись, видно з таких даних.

Ступінь наповнення задньої кишки залежить у ве­ликій мірі від якості корму, наявності в ньому непере-травних речовин. Якщо у домішці меду є падь, яка міс­тить багато неперетравних і навіть шкідливих речовин, то у дорослої бджоли-годувальниці переповнюється товста кишка і вона захворює. Личинка ж бджоли часто від такого корму гине, а молода бджола, вихована на такому кормі, не доживає до весни. Відомо, що у моло­дих бджіл літнього виведення рідкі екскременти надовго затримуються у товстій кишці, приблизно до трьох тиж­нів після виходу з комірки. В умовах же зимівлі у них затримуються екскременти на триваліший час, а у бджіл зимового виходу на кілька місяців, у дорослих же бджіл осіннього виходу – на весь час зимівлі. У цьому велике значення має те, що бджолі властиве зворотне всмокту­вання води з екскрементів, що робить останні менш рід­кими, а значить і за об'ємом дещо меншими. Слід та­кож враховувати й те, що у личинок бджіл, які жив­ляться вже перетравленим кормом, екскрементів за все їх життя нагромаджується дуже мало і, можливо, тому вони і не виділяються. Проте все це у великій мірі за­лежить від ступеня засвоювання меду як зимового кор­му. Практика показує, що бджоли, які зимують надворі, починають виховувати розплід за місяць, а іноді й рані­ше, ніж у зимівнику. Деякі автори вважають, що більш раннє з'явлення розплоду в сім'ї – результат несприят­ливої зимівлі. Вони обґрунтовували це тим, що взимку сім'я бджіл через низькі температури навколишнього повітря змушена розвивати у гнізді підвищену темпера­туру до 35° тепла, і що це в основному сприяє яйцеклад­ці матки. Ці обгрунтування були припущенням, не під­кріпленим експериментальними даними, і тому не знай­шли дальшого розвитку. Якщо сім'я потрапляє взимку у несприятливі умови через поганий корм або надмірне зволоження гнізда і утворюється затхлість від плісняви, то до початку вильоту з вулика зовсім не буває розпло­ду або буває небагато. За сприятливих же умов у сім'ях, зимуючих у зимівнику, з'являється розплід у березні або навіть у лютому.

При зимівлі надворі молода бджола, яка виходить у січні, у рідких випадках буває без обльоту протягом двох місяців. Часто бувають такі теплі сонячні дні у січ­ні й лютому, коли молоді бджоли роблять обліт і звіль­нюють задню кишку від калу.

За рахунок бджіл раннього виходу сім'я не знижує своєї сили у момент виходу весною старої бджоли, коли, особливо за несприятливої зимівлі, вона дуже слабшає.

Отже, з'явлення розплоду у більш ранні строки, ще у момент зимівлі, слід розглядати як позитивне явище, якому пасічник повинен всебічно сприяти, забезпечуючи сім`ї сприятливу зимівлю і, особливо, високоякісний корм. Зимівля бджіл надворі, сприяє підвищенню життє­діяльності бджолиної сім'ї протягом весняно-літнього се­зону. В результаті цього сім'ї стають сильнішими й про­дуктивнішими. 

138. «Вплив низьких температур взимку на житттєдіяльність бджіл», П.В. Малашенко, Держсильгоспвидав УРСР, Київ,1963.

Обговорити на форумі>>

Общие работы по содержанию и уходу за пчелами

Конец зимы, начало весны. Работы в начале весеннего развития

Лето. Использование главного медосбора

Конец лета, осень. Подготовка к временному физиологическому покою

Зима. Зимний уход за пчелами